Юрачкiвський Андрiй Павлович народився 4 травня 1958 року в Києві.
Доктор фiзико-математичних наук, професор.
Закiнчив факультет кiбернетики Київського державного унiверситету iм. Т.Г. Шевченка в 1980 р. У 1980–81 і 1984–88 роках працював на факультеті кібернетики в науково-дослідницькій частині. У 1981–84 рр. – аспірант кафедри прикладної статистики того ж факультету. У 1988– 2012 роках працював на радiофiзичному факультетi: спочатку асистентом, з грудня 1993 – доцентом (з перервою на докторантуру у 2001–03), а з червня 2005 – професором. Кандидатську дисертацiю “Сходимость рекуррентных последовательностей к решениям стохастических дифференциальных уравнений” захистив у 1986 р. (науковий керівник – проф. Анісімов В.В.), докторську дисертацію “Дослідження мірозначних і пов’язаних з ними числових випадкових процесів методами стохастичного аналізу” – у 2003 р. Області наукових інтересів – теорія імовірностей, функціональний аналіз, математична фізика.
Автор 71 наукової статті і 5 навчальних посібників.
Основні наукові результати:
- показав, що задане певними аксіомами відношення незалежності породжує імовірнісну міру;
- знайшов розподіл часу чекання в ряді систем масового обслуговування;
- розробив загальний метод дослідження випадкових мір і мірозначних процесів, за допомогою якого розв’язав ряд асимптотичних задач стохастичної геометрії;
- довів формулу збурення операторних півгруп і запропонував оснований на ній спосіб наближеного обчислювання функції Гріна кінетичного рівняння на ґратці;
- побудував розширення простору знакозмінних мір (простір гіпермір) і показав, що стохастичне інтегрування неперервних випадкових функцій рівносильне потраєкторному інтегруванню по випадковій гіпермірі;
- довів ряд теорем ергодичного типу для узагальнених процесів Орнштейна — Уленбека;
- знайшов простий і загальний спосіб продовження абстрактного інтеграла без використання збіжності майже скрізь і продовження міри без використання зовнішньої міри;
- показав, що теорема Стоуна — Ваєрштрасса справджується і для зліченно компактних топологічних просторів;
довів теоретико-множинне узагальнення теореми Тихонова про компактність добутку компактних топологічних просторів.